Пенсійна реформа

Пенсійна реформа http://www.pension.kiev.ua/pensref/reform.html

Україною обрано шлях поступового запровадження трирівневої пенсійної системи: Рівень 1 - солідарна система Рівень 2 - загальнообов'язкова накопичувальна система Рівень 3 - добровільна недержавна система пенсійних заощаджень Основні завдання та цілі пенсійної реформи: - підвищити рівень життя пенсіонерів; - встановити залежність розмірів пенсій від величини заробітку і трудового стажу; - забезпечити фінансову стабільність пенсійної системи; - заохотити громадян до заощадження коштів на старість; - створити ефективнішу та більш дієву систему адміністративного управління в пенсійному забезпеченні. Трирівнева пенсійна система дозволить розподілити між трьома її складовими ризики, пов'язані із змінами в демографічній ситуації (до чого більш чутлива солідарна система) та з коливаннями в економіці і на ринку капіталів (що більше відчувається у накопичувальній системі). Такий розподіл ризиків дозволить зробити пенсійну систему більш фінансово збалансованою та стійкою, що застрахує працівників від зниження загального рівня доходів після виходу на пенсію і є принципово важливим та вигідним для них.

Солідарна система

Реформа солідарної системи передбачає: Охоплення системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування усіх працюючих громадян (у тому числі і тих, що забезпечують себе роботою самостійно, а також найманих працівників у приватному секторі економіки). Запровадження нової формули нарахування пенсій, що передбачає розширення періоду врахування заробітку при визначенні розмірів пенсій (на підставі даних системи персоніфікованого обліку внесків), зарахування до страхового стажу періодів, за які сплачено страхові внески та ставить майбутній розмір пенсії у залежність від величини заробітку, з якого сплачувались пенсійні внески, та страхового стажу, протягом якого вони сплачувались. Причому, пенсіонерам, пенсії яким були призначені за раніше діючим законодавством, надано право на перерахунок призначеної їм пенсії за умовами нового Закону. Збереження права виходу на пенсію в 55 і 60 років, з одночасним наданням можливості більш пізнього виходу на пенсію з підвищенням розмірів пенсій від 3 відсотків за один рік відстрочки виходу на пенсію до 85,32 відсотків за десять років більш пізнього виходу на пенсію. Крім того, у разі відстрочки часу виходу на пенсію, збільшиться період, протягом якого особа сплачуватиме внески до Пенсійного фонду, а значить і розмір її пенсії буде вищим. Таке вирішення питання буде особистою справою кожного громадянина і залежатиме виключно від його готовності "працювати на самого себе". Отже у законі закладено економічно стимулюючий підхід до більш пізнього виходу на пенсію. Розмежування джерел фінансування пенсій, призначених за різними пенсійними програмами. На першому етапі - розмежування джерел фінансування з Державним бюджетом, а на другому - поступове переведення фінансування дострокових пенсій (за списками №1 і №2) інших категорій підвищених пенсій у систему недержавних пенсійних фондів з обов'язковим відрахуванням до них пенсійних внесків з боку відповідних роботодавців. Економічне стимулювання громадян до виходу на пенсію у більш пізньому віці без законодавчого підвищення діючого пенсійного віку. Фінансування з Державного бюджету дефіциту коштів в рамках солідарної системи, у разі його виникнення. Поступове запровадження системи управління Пенсійним фондом на основі паритетного представництва сторін соціального партнерства (представників держави, роботодавців та працівників). Таким чином Перший рівень є системою пенсійних виплат, внески до якої сплачуються усіма працюючими громадянами країни та їх роботодавцями. За рахунок цих коштів і виплачуються страхові пенсії та встановлюється мінімальний рівень пенсійних виплат пенсіонерам. Особам, які мають малий страховий стаж та/ або розмір заробітку, з якого сплачувались страхові внески, а отже низькі розміри пенсій, передбачається надання цільової соціальної допомоги, що дозволить забезпечити їм доходи на рівні мінімальних соціальних стандартів в Україні, які встановлюються, виходячи з реальних фінансових можливостей Державного бюджету та Пенсійного фонду. У реформованій солідарній системі розмір пенсії залежить від розміру заробітної платні, з якої сплачувались страхові внески та страхового стажу, протягом якого вони сплачувались що досягається шляхом звільнення Пенсійного фонду від здійснення невластивих йому виплат (розмежування джерел фінансування виплати пенсій, призначених за різними пенсійними програмами) та впровадження системи персоніфікованого обліку відомостей про заробіток та сплату страхових внесків, на основі даних якої призначаються і виплачуються пенсії. Ведення та обслуговування такої системи здійснює Пенсійний фонд України.

Загальнообов’язкова накопичувальна система

Створення Другого рівня пенсійної системи означатиме запровадження в нашій країні системи загальнообов'язкового накопичувального пенсійного страхування. Суть такої системи полягатиме у тому, що частина обов'язкових внесків до пенсійної системи (загальний рівень пенсійних відрахувань залишиться незмінним) накопичуватиметься у єдиному Накопичувальному фонді і обліковуватиметься на індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунках громадян які (та на користь яких) сплачуватимуть такі внески. Ці кошти інвестуватимуться в економіку країни з метою отримання інвестиційного доходу і захисту їх від інфляційних процесів. Управління пенсійними коштами здійснюватимуть компанії з управління активами (для яких ця діяльність є професійною і буде ліцензуватись), обраними на конкурсній (тендерній основі). При інвестуванні пенсійних активів компанії будуть діяти згідно з вимогами законопроектів щодо напрямків інвестування, ринків на яких можна буде здійснювати інвестиції та вимог щодо диверсифікації (вкладання коштів у різні напрямки) інвестиційних вкладень. Безпосереднє зберігання пенсійних активів буде здійснювати банківська установа - зберігач, яка буде нести відповідальність за цільове використання цих активів. Кошти, що обліковуватимуться на індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунках громадян будуть власністю цих громадян, і вони зможуть скористатись ними при досягненні пенсійного віку (або, у випадках передбачених законом, раніше цього терміну, наприклад у випадку інвалідності). Виплати з Накопичувального фонду будуть здійснюватись додатково до виплат із солідарної системи. Введення Другого рівня пенсійного страхування дозволить: збільшити загальний розмір пенсійних виплат завдяки отриманню інвестиційного доходу (сукупний середній розмір пенсійних виплат із солідарної та обов'язкової накопичувальної системи очікується на рівні 55-60 відсотків середньої заробітної плати в Україні, а зараз такі виплати складають близько 35 відсотків); посилити залежність розміру пенсії від трудового вкладу особи, а отже посилити зацікавленість громадян та їх роботодавців у сплаті пенсійних внесків; зменшити "податковий тиск" на фонд оплати праці роботодавців за рахунок перерахування частини обов'язкових пенсійних внесків до Накопичувального фонду, що здійснюватиметься із заробітку працівника; успадковувати кошти, обліковані на персональному пенсійному накопичувальному рахунку, родичам застрахованої особи; створити потужне джерело інвестиційних ресурсів для зростання національної економіки; розподілити ризики виплати низьких розмірів пенсій між першим та другим рівнем пенсійної системи, і таким чином застрахувати майбутніх пенсіонерів від негативних демографічних тенденцій та коливань у економічному розвитку держави; підвищити ефективність управління системою пенсійного забезпечення за рахунок передачі недержавним компаніям функції управління пенсійними активами. Впроваджуватись другий рівень буде лише після формування необхідних економічних передумов та створення відлагодженої і ефективної системи державного нагляду та регулювання у цій сфері, а також необхідної інфраструктури. Законопроектами, також передбачається, що, починаючи з 2018 року, громадянам буде надано право, у разі їх бажання, перевести їх обов'язкові пенсійні заощадження з Накопичувального фонду до обраного ними недержавного пенсійного фонду (тобто на третій рівень). Це дозволить застрахованим особам самостійно вирішувати, яка інвестиційна політика є найбільш прийнятною для інвестування їх пенсійних заощаджень, а отже - в більшій мірі впливати на розмір своєї майбутньої пенсії.

Недержавне пенсійне забезпечення

Система недержавного пенсійного забезпечення (третій рівень пенсійної системи) створена для формування додаткових пенсійних накопичень за рахунок добровільних внесків фізичних осіб і роботодавців.  Недержавне пенсійне забезпечення, як передбачено законодавством, здійснюється: недержавними пенсійними фондами (НПФ) шляхом укладення пенсійних контрактів між адміністраторами пенсійних фондів та вкладниками таких фондів; страховими організаціями шляхом укладення договорів страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду; банківськими установами шляхом укладення договорів про відкриття пенсійних депозитних рахунків для накопичення пенсійних заощаджень у межах суми, визначеної для відшкодування вкладів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. НПФ у багатьох країнах світу є одним з основних інструментів для підвищення рівня пенсійного забезпечення населення. Недержавний пенсійний фонд – це фінансова установа, призначена для накопичення коштів на додаткову недержавну пенсію та здійснення пенсійних виплат учасникам фонду. Учасники НПФ – це люди, на користь яких сплачуються пенсійні внески до НПФ, а вкладники – це особи, які здійснюють такі внески (самі учасники, їх роботодавці, професійне об'єднання або члени сім'ї). НПФ створюється, провадить діяльність і ліквідується згідно з Законом України "Про недержавне пенсійне забезпечення". НПФ має статус неприбуткової установи, тобто не має на меті одержання прибутку для його подальшого розподілу між засновниками фонду. Весь отриманий фондом інвестиційний дохід розподіляється тільки між його учасниками. Недержавні пенсійні фонди можуть бути трьох видів: Корпоративний НПФ створюється юридичною особою-роботодавцем або кількома юридичними особами-роботодавцями, до яких можуть приєднуватися роботодавці-платники. Учасниками такого фонду можуть бути виключно фізичні особи, які перебувають (перебували) у трудових відносинах з роботодавцями-засновниками чи роботодавцями-платниками такого фонду. Професійний НПФ можуть створювати об'єднання юридичних осіб-роботодавців, об'єднання фізичних осіб, включаючи професійні спілки, чи фізичні особи, пов'язані за родом їх професійної діяльності. Учасниками такого фонду можуть бути тільки фізичні особи, у яких ознаки їх професійної діяльності співпадають з ознаками, визначеними в статуті фонду (наприклад, працівники металургійної галузі). Відкритий НПФ створюється будь-якими юридичними особами, крім тих, діяльність яких фінансується за рахунок державного або місцевих бюджетів. Учасниками відкритого фонду можуть бути будь-які фізичні особи незалежно від місця та характеру їх роботи. Питання щодо участі в НПФ як для громадян, так і для роботодавців є справою добровільною. З часом, після прийняття відповідного закону, для роботодавців буде запроваджено обов'язкову сплату пенсійних внесків до НПФ на користь тих працівників, які працюють у шкідливих та важких умовах праці. Такі обов'язкові пенсійні відрахування сплачуватимуться до професійних та корпоративних фондів. Передбачені податкові пільги для працівників і роботодавців при сплаті внесків на недержавне пенсійне забезпечення, а також при здійсненні пенсійних виплат. Функції НПФ виконуються відповідно до договорів про обслуговування фонду такими ліцензованими юридичними особами: адміністратор НПФ – укладає пенсійні контракти з вкладниками, веде облік пенсійних внесків та інвестиційного доходу на індивідуальних пенсійних рахунках учасників, оформляє пенсійні виплати; компанії з управління активами (КУА) – забезпечують примноження пенсійних коштів шляхом їх інвестування в різні фінансові інструменти (акції, облігації, депозити та інші) відповідно до вимог законодавства; банк зберігач – контролює дотримання таких вимог, провадить операції з перерахування пенсійних коштів та забезпечує їх зберігання. Пенсійні накопичення учасника НПФ формуються за рахунок пенсійних внесків, сплачених самим учасником, його роботодавцем або членами сім'ї, та інвестиційного доходу, отриманого в результаті інвестування коштів. Усі кошти, що обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду (пенсійні внески та інвестиційний дохід), є власністю учасника НПФ незалежно від того, хто платив внески – сам учасник, його роботодавець або родичі. Тому ніхто інший, крім учасника, не може розпоряджатися цими коштами. Пенсійні кошти учасника можуть успадковуватись його спадкоємцями. Додаткову недержавну пенсію можна одержувати поряд з державною. Розмір пенсійних виплат з НПФ визначається, виходячи з суми накопичених коштів учасника, яка залежить від розміру пенсійних внесків, терміну їх накопичення та розподіленого інвестиційного доходу. Види пенсійних виплат: ·  Пенсія на визначений строк – виплачується у вигляді щомісячних або інших періодичних платежів по досягненні пенсійного віку. Учасник НПФ сам визначає пенсійний вік (у межах 45-65 р. для жінок, 50-70 р. для чоловіків) та строк виплат (10 або більше років). ·  Одноразова виплата – усі накопичені кошти виплачуються одноразово на вимогу учасника фонду у таких випадках: медично підтвердженого критичного стану здоров'я (онкозахворювання, інсульт тощо) чи настання інвалідності учасника фонду; якщо сума пенсійних накопичень учасника менше розміру, достатнього для мінімальних виплат протягом 10 років; виїзду учасника на постійне проживання за межі України; смерті учасника (отримують спадкоємці учасника). ·  Довічна пенсія – виплачується у вигляді періодичних платежів страховими організаціями, з якими учасник може укласти договір страхування довічної пенсії за рахунок коштів, перерахованих страховій організації з НПФ. Держава здійснює постійний нагляд за діяльністю НПФ та суб’єктів системи: діяльність НПФ, адміністраторів та страхових організацій контролює Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України, діяльність КУА та зберігачів – Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, діяльність зберігачів – Національний банк України. Учасники НПФ можуть контролювати ефективність роботи фонду, отримуючи інформацію про стан своїх накопичень (в тому числі і про інвестиційний дохід), та при необхідності переводити свої кошти до іншого НПФ. Законодавчі вимоги щодо функціонування НПФ та багатоступеневий контроль у системі недержавного пенсійного забезпечення спрямовані на забезпечення належного рівня захисту пенсійних заощаджень громадян.

____________________________________________________________________________________________________________________

Що потрібно знати про
ТРИРІВНЕВУ ПЕНСІЙНУ СИСТЕМУ?

1. Що таке трирiвнева система пенсiйного забезпечення?

1.                  Рiвень 1 - солiдарна система

2. Рiвень 2 - обов'язкова накопичувальна система
3. Рiвень 3 - добровiльна система заощаджень

Створюючи пенсiйну систему, у свiтi найчастiше вiддають перевагу трирiвневiй системi. Втiм, у кожнiй країнi цi три рiвнi можуть бути рiзнi.

Рiвень 1. Солiдарна система

Перший рiвень забезпечує базовий дохiд людини пiсля виходу на пенсiю. В солiдарнiй системi пенсiї можуть бути фiксованого розмiру (i фiнансованими з державного бюджету) або мати розмiр, що залежить вiд величини заробiтку i трудового стажу (пенсiю визначають за вiдповiдною формулою, яка враховує цi два показники).

Інодi солiдарнi системи називають системами "з виплатою пенсiй з поточних надходжень (pay-as-you-go)", оскiльки внески нинiшнiх працiвникiв спрямовують на виплату пенсiй сьогоднiшнiм пенсiонерам. Залежно вiд чисельностi платникiв внескiв i чисельностi пенсiонерiв, iснують системи таких видiв:

1.                  частково фондована (пiсля виплати поточних пенсiй залишаються кошти для iнвестування);

2. нефондована (сума отриманих внескiв приблизно дорiвнює сумi, потрiбнiй для виплати пенсiй);
3. система з дефiцитом (загальна сума пенсiй перевищує суму надходжень вiд сплати внескiв. Цю рiзницю покриває державний бюджет).

Чинна система пенсiйного забезпечення в Українi є солiдарною системою, де виплати фiнансують тiльки за рахунок поточних надходжень. Нинi в цiй системi виник дефiцит коштiв, якого не покриває державний бюджет. Передбачено, що пiсля реформування солiдарна система стане частково фондованою.

Рiвень 2. Обов'язкова накопичувальна система

Другий рiвень пенсiйного забезпечення складають обов'язковi заощадження на накопичувальних пенсiйних рахунках. Останнiм часом бiльшiсть країн пiд час здiйснення пенсiйної реформи передбачали створення другого рiвня - обов'язкової накопичувальної системи. Працiвники або роботодавцi вiд їхнього iменi (а в деяких системах - також самозайнятi особи) сплачують внески до накопичувального пенсiйного фонду. Цi внески облiковують на iндивiдуальних пенсiйних рахунках кожного учасника. Накопиченi внески iнвестують, i пiсля виходу на пенсiю учасник отримує право на одержання пенсiї, яку обчислюють з накопиченої суми внескiв та iнвестицiйного доходу, облiкованих на його рахунку. Такий пiдхiд докорiнно вiдрiзняється вiд нинiшньої солiдарної системи, де розмiр пенсiй обчислюють за встановленою формулою.

Обов'язкову накопичувальну складову частину пенсiйного забезпечення створюють для досягнення таких цiлей:

1.                  Заохочення працiвникiв до заощадження коштiв протягом трудової дiяльностi.Уряд країни може запровадити обов'язкове заощадження коштiв працiвникiв. Завдяки цьому в похилому вiцi вони не потребуватимуть соцiальної допомоги.

2. Збiльшення заощаджень для фiнансування економiчного розвитку. Накопичувальна система може допомогти вiдновити внутрiшнi заощадження, потрiбнi для економiчного зростання в країнi.
3. Пiдвищення ефективностi адмiнiстративного управлiння системою пенсiйного забезпечення за рахунок передачi недержавним компанiям функцiй адмiнiстративного управлiння та управлiння пенсiйними активами.
4. Запобiгання полiтичному тиску у сферi пенсiйного забезпечення. Нерiдко уряд приймає рiшення про зменшення внескiв чи пiдвищення пенсiй напередоднi виборiв. Такi дiї можуть призвести до дестабiлiзацiї пенсiйної системи в майбутньому.

В процесi здiйснення пенсiйної реформи в Українi обов'язкову накопичувальну систему впроваджуватимуть тiльки пiсля полiпшення загальної економiчної ситуацiї в країнi i створення належної регулятивної й адмiнiстративної систем.

Рiвень 3. Добровiльнi схеми

Перший та другий рiвнi є обов'язковими складовими частинами пенсiйного забезпечення. Однак у мiру зростання заробiтної платнi в громадян може з'явитися бiльше вiльних грошей i виникнути бажання робити додатковi заощадження на старiсть. Роботодавцi теж можуть спрямувати частину свого прибутку на створення добровiльних пенсiйних схем для своїх працiвникiв. Реалiзувати цi задуми можна рiзними способами.

Схеми, що їх засновують роботодавцi. В багатьох країнах роботодавцi створюють для своїх працiвникiв пенсiйнi фонди на добровiльних засадах. За одними схемами, внески вiд iменi працiвника сплачує роботодавець, за iншими - внески сплачують i роботодавець, i працiвник.

Так само, як i в межах другого рiвня, тут можуть спрацьовувати схеми з визначеними внесками (де передбачено запровадження iндивiдуальних накопичувальних пенсiйних рахункiв) або схеми з визначеними виплатами (обчисленими за допомогою формули, що враховує величину заробiтку). Роботодавцi вiддають перевагу схемам з визначеними внесками, якi вимагають менших адмiнiстративних витрат i є зрозумiлiшими пересiчним громадянам. Однак за такої схеми:

1.                  роботодавець не обiцяє певного розмiру пенсiї;

2. розмiр пенсiї, яку отримає працiвник, залежить вiд загальної суми внескiв та iнвестицiйного доходу, накопичених за час участi в пенсiйнiй програмi.

У країнах, якi вперше створюють свою добровiльну накопичувальну систему, переважно впроваджують лише схеми з визначеними внесками. Адже тодi можна уникнути труднощiв фiнансового прогнозування, якого вимагають добровiльнi схеми з визначеними виплатами.

Внески до накопичувальної системи за схемами з визначеними внесками та iнвестицiйний дохiд вiд таких внескiв звiльняють вiд оподаткування.

Не пiдлягають оподаткуванню також внески за схемами з визначеними виплатами та iнвестицiйний дохiд фонду. Однак зазвичай податкове законодавство встановлює верхню межу для суми внескiв, на якi поширюються податковi пiльги. Натомiсть пенсiйнi виплати та зняття коштiв з рахунку пiдлягають оподаткуванню.

Індивiдуальнi заощадження. Іншою формою заощаджень у межах третього рiвня є вiдкриття iндивiдуальних рахункiв у кредитно-фiнансових установах або учать в iнвестицiйних фондах за iнiцiативою окремої особи. Громадянин може вiдкрити ощадний рахунок у банку, вступити до створеного у встановленому порядку iнвестицiйного фонду вiдкритого типу або укласти зi страховою органiзацiєю угоду про iндивiдуальне пенсiйне страхування. Не в кожнiй країнi дозволено використовувати всi згаданi способи iнвестування.

А дозволенi способи вимагають схвалення податкових органiв, оскiльки на пенсiйнi внески поширюються податковi пiльги.

2. Навiщо створюють трирiвневу систему пенсiйного забезпечення?

1.                  Щоб гарантувати мiнiмальний рiвень пенсiйного забезпечення всiм працiвникам (рiвень 1 - солiдарна система).

2. Щоб встановити чiткi права власностi через обов'язковi накопичувальнi рахунки (рiвень 2 - обов'язкова накопичувальна система).
3. Щоб створити умови для накопичення додаткових пенсiйних заощаджень на добровiльних засадах у мiру зростання заробiтної платнi (рiвень 3 - добровiльна система заощаджень).
4. Щоб встановити залежнiсть розмiру пенсiї вiд сплачених внескiв. У такому разi громадяни краще усвiдомлюватимуть власну вiдповiдальнiсть за свої пенсiйнi заощадження i сумлiнно виконуватимуть свої обов'язки щодо сплати внескiв (усi рiвнi).

Запропонований план здiйснення пенсiйної реформи в Українi складено з урахуванням переваг трирiвневої системи пенсiйного забезпечення.

Адреса i телефон консультативної служби
з питань пенсiйної реформи:

вул. Еспланадна, буд. 8/10
Київ
тел. 220-71-68 (9.00 - 11.00 та 16.00-18.00)

_______________________________________________________________________________________

Що сьогодні молодь знає про пенсійну реформу в Україні?

У ході роботи проекту "Молодь та пенсійна реформа" було проведено опитування молодіжної аудиторії щодо поінформованості про пенсійну реформу в Україні.

Опитування проводилося у вигляді анкетування під час навчальних семінарів проекту, які відбулися в Інституті права, соціальних відносин і праці (м. Чернігів), Міжрегіональній академії управління персоналом (м. Вінниця), Таврійському національному університеті ім. Вернадського (м. Сімферополь), Технологічному університеті Поділля (м. Хмельницький), Державному гуманітарному університеті ім. П.Могили (м. Миколаїв) та Ужгородському національному університеті.

В результаті проведеного опитування було отримано та проаналізовано 306 анкет.

Аналіз анкет показав, що вік переважної більшості слухачів не перевищує 25 років.

97 відсотків аудиторії є студенти.

30%(*) учасників вважають себе добре поінформованими про пенсійну реформу в Україні, 41%- "погано". Більше 90% студентів цікавить інформація про пенсійну реформу в Україні.

Найбільш зручними та ефективними каналами отримання інформації про пенсійну реформу є телебачення (45%), від викладачів (42%) та друковані ЗМІ (38%).

93% опитаних задумувалися про розмір своєї майбутньої пенсії. 35% студентів це питання дуже турбує, 58% "задумувалися, але не дуже цим переймаються".

74% слухачів знають, що у рамках пенсійної реформи в Україні передбачено створення трирівневої пенсійної системи.

Про запровадження персоніфікованого обліку поінформовано 70% опитаних.

75% студентів відомо про запровадження обов'язкової накопичувальної системи, 46% опитаних підтримують це.

77% учасників семінарів знають про створення нової системи недержавного пенсійного забезпечення. 48% опитаних це підтримують.

На запитання "Чи хотіли б Ви відкрити для себе приватний пенсійний рахунок?" 17% опитаних відповіли "Так, і збираюсь це зробити", 30%- "Так, але не знаю, як це зробити", 35%- "Так, але не маю фінансової можливості".

88% опитаних студентів назвали корисною інформацію, отриману на семінарах.

Найбільш поширеними пропозиціями щодо підвищення ефективності наступних семінарів є залучення більшої слухацької аудиторії та частіше проведення подібних семінарів.

(*) анкетування проводилося після курсу лекцій.

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                               

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Загальнообов’язкова накопичувальна система

12.06.09  Провідні українські експерти з пенсійних питань погодилися щодо необхідності запровадження в Україні другого рівня пенсійної системи Міністерство праці та соціальної політики України разом з Інститутом демографії та соціальних досліджень НАН України та Науково-дослідним інститутом фінансового права ініціювали круглий стіл з народними депутатами України та провідними експертами, де були проведені широкомасштабні дискусії щодо реформування національної системи пенсійного забезпечення в контексті економічної кризи та запровадження другого рівня пенсійної системи. Серед 90 учасників заходу були представники Секретаріату Кабінету Міністрів України, Мінпраці, двох регуляторів фінансових ринків, Міністерства фінансів, Міністерства економіки, Пенсійного фонду, Світового банку, асоціацій адміністраторів пенсійних фондів, наукових установ, народні депутати України та соціальні дослідники. Старший експерт з пенсійних питань Проекту USAID "Розвиток ринків капіталу" Наталія Горюк також взяла участь у зазначеному заході, а Проект надав організаторам конференції технічну допомогу. Учасники круглого столу погодилися, що демографічна і економічна ситуація в Україні вимагають невідкладного реформування системи пенсійного забезпечення. Наприклад, Елла Лібанова, Директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, відзначила, що розрив між сумами пенсій для чоловіків та жінок далі зростатиме: жінки отримують лише 67% від пенсій, які одержують чоловіки, через нижчий пенсійний вік. Старший експерт з пенсійних питань Проекту USAID "Розвиток ринків капіталу" Наталія Горюк підкреслила важливість підвищення пенсійного віку при запровадженні другого рівня пенсійної системи і встановлення рівних можливостей для чоловіків та жінок на другому рівні. Хоча учасники погодилися, що реформу необхідно пришвидшити, якщо уряд хоче запровадити механізм, який забезпечить майбутні покоління пенсіонерів додатковими пенсійними виплатами, думки все ж різнилися щодо того, наскільки ефективна нинішня система, і якими мають бути пріоритети під час реформи. Наразі в українському законодавстві закладена нормативна база для трирівневої системи пенсійного забезпечення, де перший рівень – солідарна система – знаходиться під управлінням державного Пенсійного фонду і доповнюється "третім рівнем" - системою добровільного накопичення через недержавні пенсійні фонди. Другий рівень полягає у накопиченні пенсійних коштів через обов’язкові внески на індивідуальні рахунки – цей принцип був прийнятий у 2003 році. Однак досі не зрозуміло, як і коли буде запроваджуватися другий рівень. Два законопроекти – про другий рівень та про внесення змін до закону про третій рівень – необхідно доопрацювати та підготувати їх до розгляду Верховною Радою України у другому читанні. "Треба негайно розпочинати роботу [над цими документами] у парламенті", - сказала заступник Міністра праці та соціальної політики Олена Гаряча. Експерт Світового Банку Катерина Петрина також підтримала просування реформи. Заступник Голови Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг Євген Григоренко сказав, що поправки до законопроектів необхідні. Він назвав сьогоднішній стан пенсійного ринку (третього рівня) "гусінню, яка зупинилася в розвитку". Крім того, лише 71 з 109 офіційно зареєстрованих фондів працюють реально, зазначив він. Деякі з фондів втратили своїх адміністраторів і КУА. Однак обсяг пенсійних активів, що знаходяться в управлінні Пенсійного фонду України, дещо зріс: з 612 млн. грн. до 660 млн. грн. за перший квартал 2009 року. Всі учасники круглого столу підтримали необхідність запровадження другого рівня пенсійної системи. Однак розійшлися вони здебільшого у баченні того, як запроваджувати другий рівень, а особливо, чи можна довірити НПФам кошти другого рівня. Наталія Горюк також наголосила, що на даний час Уряд не приймав офіційного рішення щодо зміни концепції запровадження другого рівня (щодо спрямування коштів другого рівня на третій рівень одразу із запровадженням обов’язкової накопичувальної системи). Віце-президент ВАТ "Кінто" Анатолій Федоренко та заступник Директора НДІ фінансового права Анна Нечай запропонували прийняти спочатку закон, в якому визначити технічні питання та технологічні процедури, які необхідно виконати перш ніж запроваджувати другий рівень, а вже потім прийняти окремий короткий закон з визначенням дати запровадження другого рівня та вікову категорію учасників другого рівня. Наталія Горюк зазначила, що в даний час дійсно важко визначити точну дату запровадження сплати страхових внесків на другий рівень, але якщо у цьому році законопроект про другий рівень не буде прийнятий то з урахуванням прогнозних показників темпу зростання ВВП така можливість настане не раніше ніж через 4 роки. Заступник Міністра фінансів Валерій Альошин запропонував ініціювати проведення у Верховній Раді України пленарного слухання щодо запровадження другого рівня пенсійної системи в Україні, на якому за участю широкого кола народних депутатів України обговорити всі питання, які піднімались під час проведення круглого столу.   06.02.07  У Верховній Раді України 29.12.2006 р. зареєстровано проект Закону "Про запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування" № 2854, внесений Кабінетом Міністрів України.   02.06.06.  У четвер, 25-го травня 2006 року, спеціалісти з питань пенсійної реформи Проекту розвитку ринків капіталу супроводжували пані О. В. Гарячу, заступника міністра праці і соціальної політики, у поїздці до Жидачівського та Сокальського районів Львівської області, де Пенсійний фонд України, за дорученням Кабінету Міністрів України, реалізує пілотну програму з впровадження обов’язкової накопичувальної пенсійної системи. Детальніше Фото